Головний біль є одним із найпоширеніших захворювань у світі. Особливо часто зустрічаються дві форми: головний біль напруги та мігрень. Мігрень — це періодичний, зазвичай однобічний і пульсуючий головний біль, який часто супроводжується нудотою, а також підвищеною чутливістю до світла й звуку. Головний біль напруження, навпаки, зазвичай проявляється як тиснучий біль у всій голові без супутніх симптомів. Обидва стани часто лікують медикаментозно для швидкого полегшення симптомів. Але що відбувається, коли ці препарати самі стають причиною хронічного головного болю? Саме так виникає так званий медикаментозно-індукований головний біль (МІГБ). Англійською це називають medication-overuse headache (MOH).

Головний біль, викликаний медикаментами, є вторинним головним болем. Він виникає внаслідок надмірного застосування знеболювальних препаратів для полегшення гострого болю у разі вже наявної мігрені або головного болю напруження. Згідно з поточними оцінками, МІГБ страждає приблизно один відсоток населення Німеччини. Особливо часто страждають люди з хронічними головними болями. Міжнародна класифікація головного болю визначає хронічні головні болі як такі, що виникають щонайменше 15 днів на місяць і тривають не менше трьох місяців. Натомість МІГБ діагностують тоді, коли, окрім критеріїв хронічного головного болю, спостерігається регулярне надмірне застосування симптоматичних препаратів від головного болю. Тому вирішальним чинником є надмірне застосування певних препаратів для полегшення гострого болю. До них передусім належать триптани, що застосовуються спеціально для лікування мігрені, рідше — препарати ерготаміну, а також комбіновані засоби з кофеїном і класичні знеболювальні, такі як ацетилсаліцилова кислота (аспірин), ібупрофен чи парацетамол. Для триптанів, ерготаміну та комбінованих препаратів достатньо застосовувати їх приблизно десять днів на місяць, щоб мій сформуватися МІГБ. Для неопіоїдних знеболювальних, таких як ібупрофен або парацетамол, поріг становить приблизно 15 днів.

Причини виникнення головного болю, спричиненого медикаментами, ще до кінця не вивчені. Існує припущення, що повторне застосування цих препаратів призводить до змін у системі обробки больових сигналів у головному мозку. Це знижує ефективність ліків, одночасно підвищуючи больову чутливість. У результаті пацієнти починають уживати препарати ще частіше, що ще більше підсилює цей порочний цикл.

До групи підвищеного ризику належать передусім жінки, люди з уже наявною мігренню, а також особи із супутніми психічними розладами, зокрема депресією або тривожними розладами. Соціальні фактори, зокрема низький рівень освіти або обмежений доступ до медичної допомоги, також можуть підвищувати ризик. Діагноз часто встановлюють із затримкою, оскільки багато пацієнтів не усвідомлюють зв’язку між прийомом ліків і посиленням головного болю.

Найважливішим заходом при МІГБ є зменшення або повне припинення прийому препаратів від головного болю. Водночас ключову роль відіграє поінформованість пацієнтів. Важливо підвищувати обізнаність про зв’язок між регулярним уживанням ліків та зростанням частоти головного болю. Дослідження свідчать, що повна відмова від препаратів для полегшення гострих симптомів часто зменшує частоту головного болю. Корисними можуть бути й супутні профілактичні заходи, спрямовані на зменшення кількості днів із головним болем.

Для кращого контролю стану рекомендують регулярно фіксувати дні з головним болем та факти прийому ліків. Щоденник головного болю або цифрові інструменти можуть допомогти вам вчасно розпізнати закономірності. Цифрові застосунки, такі як mediteo, допомагають систематично фіксувати симптоми, відстежувати прийом ліків і ефективно планувати терапію разом із лікарем.

 

Джерела

Повернутися до блогу.