1. Високий артеріальний тиск (АТ): що це?
Високий АТ, також відомий як артеріальна гіпертонія, одне з найпоширеніших захворювань. Майже кожна третя доросла людина в Європі страждає від неї, та далеко не всі отримують адекватне лікування. При цьому, гіпертонія – це захворювання, яке зазвичай досить легко лікувати, але яке може мати серйозні наслідки, якщо його не лікувати.
На АТ впливає низка різних факторів, як от кровотік, обумовлений насосною роботою серця та опір судин. Серце – це м’яз, який почергово скорочується та розслабляється. Цю функцію можна порівняти з роботою насосу, тому що серце «втягує» кров, тобто наповнюється нею, коли розслабляється, і витискає кров в судини, коли напружується. Судини можна уявити як садовий шланг, а серце як насос або кран. Що сильніше ввімкнений кран, тобто що швидше б’ється серце, то більше крові проходить через судини з кожним його ударом і то вищий тиск у них. Судини створюють певний опір крові, яка надходить до них, як і садовий шланг опирається воді. Цей опір залежить в основному від еластичності та діаметру судин. Через пошкодження судин (атеросклероз) протягом життя вони стають все жорсткіші та вужчі через різні відкладення, тому опір і, відповідно, тиск в судинах росте. Окрім того, певні гормони звужують судини, тому при виробленні організмом цих гормонів тиск відразу росте.
Організм може змінювати АТ, тобто тиск в кровоносних судинах, при потребі. Наприклад, під час сну тиск зазвичай нижчий, а під час занять спортом вищий. Тобто короткочасні зміни АТ природні та важливі, щоб до органів вчасно надходила достатня кількість кисню. Якщо ж тиск в судинах високий протягом довгого часу, вони можуть з часом пошкоджуватись.
2. Фактори ризику та спосіб життя
Є різні фактори, які сприяють розвитку високого АТ. Він трапляється частіше в людей похилого віку та в людей із генетичною схильністю. Незалежно від цих факторів є й інші, як от зайва вага, діабет та куріння, але й малорухливий спосіб життя, споживання солі у великих кількостях, зловживання алкоголем та стрес можуть сприяти розвитку високого АТ.
Тому збалансоване харчування та достатньо рухливий спосіб життя дуже важливі. Рекомендують, наприклад, так звану середземноморську дієту, що включає оливкову олію, рибу та велику кількість свіжих фруктів, овочів і салатів та якомога менше м’яса й тваринних жирів. В ході лікування високого АТ зниження ваги завдяки спорту та здоровому харчуванню може зменшити кількість необхідних ліків або, в легких випадках, зробити медикаментозне лікування непотрібним. Помірні заняття спортом на витривалість, як от плавання, катання на велосипеді, ходьба або біг можуть також мати позитивний ефект. При цьому важливо займатись регулярно, найкраще мінімум тричі на тиждень щонайменше 30 хв. Далі можна зменшити кількість споживання солі, наприклад, менше солити страви або уважніше перевіряти склад готових страв. Сіль прихована в більшості продуктів, наприклад, у хлібі, сирі та солодощах.
3. Симптоми
Високий АТ – це серйозне захворювання. Проте багато людей недооцінюють його, тому що високий тиск не викликає в них жодних симптомів. Та це не робить захворювання менш небезпечним. Пошкодження, викликані високим АТ протягом довгого часу часто стають помітні лише тоді, коли розвиваються супутні захворювання, наприклад, інфаркт.
Інші пацієнти з високим АТ, навпаки, мають симптоми свого захворювання, але не приписують їх йому. Це пов’язано з тим, що більшість симптомів дуже неспецифічні. Наприклад, високий АТ може спричинити запаморочення, головний біль, порушення сну чи дратівливість, але ці симптоми можуть мати й інше походження.
Рідше трапляється й таке, що тиск раптово піднімається до позначки у 180/120 мм рт. ст. (більше інформації про показники АТ в розділах «Вимірювання тиску» та «Нормальні показники»). Лікарі називають це явище гіпертонічним кризом. Такі пацієнти відчувають сильні головні болі, запаморочення, нудоту, а також задишку та відчуття стискання в грудях. В таких випадках може трапитись надзвичайна ситуація, і слід негайно звернутися до лікаря.
4. Супутні захворювання
Втрата еластичності та звуження кровоносних судин внаслідок їх пошкодження (атеросклероз) сприяє розвитку гіпертонії, а внаслідок гіпертонії, відповідно, пошкоджуються судини. Створюється замкнене коло, яке може з часом призвести до низки різних пошкоджень в організмі.
1. Пошкодження судин
Звуження кровоносних судин може призвести до того, що особливо уражені місця в організмі вже не будуть забезпечені достатньою кількістю кисню. Найчастіше це трапляється на стопах та ногах. Спочатку пацієнти помічають, що їхні стопи часто холодні та білі, а деколи відчувають в них біль. З часом вони відчувають біль при ходьбі, який зникає, якщо стояти на місці. Це називають оклюзійною хворобою периферичних артерій.
Нирки також страждають від недостатнього кровообігу. Нирки належать до органів з найбільшим кровообігом в організмі. Тому високий АТ також пошкоджує судини в нирках, що може в майбутньому призвести до ниркової недостатності.
Дрібні судини в очах також можуть бути пошкоджені при підвищеному тиску, що може призвести до кровотечі і погіршення зору.
2. Інсульт
У пацієнтів з високим АТ є суттєво вищий ризик інсульту. У випадку інсульту частина мозку отримує недостатню кількість крові та внаслідок цього пошкоджується. Найчастіша причина цього – закупорка одної з судин, яка забезпечує мозок кров’ю. Високий АТ спричиняє як загальне звуження судин, так і утворення тромбів, які можуть повністю закупорити судину. Якщо це стається в мозку – настає інсульт. Залежно від того, яка частина мозку уражена і наскільки велика область ураження, можуть виникати різні пошкодження, або, в найгіршому випадку, смерть.
3. Інфаркт
Інфаркт – це недостатнє забезпечення кров’ю частин серцевого м’яза через закупорку в одній або більше судин. Якщо частина серцевого м’яза більше не отримує достатньо крові і, відповідно, кисню, вона відмирає. Залежно від того, наскільки велика пошкоджена частина, насосна робота серця може бути суттєво або повністю порушена. В найгіршому випадку, якщо велика частина серцевого м’яза не забезпечується кров’ю, внаслідок інфаркту може настати смерть.
5. Вимірювання тиску та нормальні показники
При вимірюванні артеріального тиску йдеться про 2 показники: вищий, так званий систолічний показник, який вказують першим, і другий, нижчий показник, так званий діастолічний. Систолічний показник вказує на тиск, який кров здійснює на судини під час насосної фази роботи серця. Діастолічний показник вказує на тиск під час фази розслаблення серця. У пацієнтів з гіпертонією в більшості випадків обидва показники підвищені. Перший показник зазвичай важливіший, хоча є й такі захворювання, при яких підвищений другий показник.
Високий АТ визначається показниками від 140/90 мм рт. ст. і вище. Тому ціль терапії високого АТ – знизити тиск до хоча б 140/90 мм рт. ст. Особливо молодим пацієнтам до 65 років рекомендовано постійно утримувати тиск в межах 120-129/80 мм рт. ст. Незалежно від такої загальної рекомендації варто обговорити індивідуальний оптимальний АТ з лікарем, тому що при лікуванні потрібно також враховувати інші фактори та супутні захворювання.
До успішного лікування високого АТ також належить регулярний контроль його показників. Його можна вимірювати в сімейного лікаря або в аптеці. Багато пацієнтів також можуть вимірювати АТ самостійно вдома і вносити результати в (цифровий) щоденник. Для цього потрібно зручно сісти та кілька хвилин перед вимірюванням побути в стані спокою. Деколи варто переміряти АТ через 1-2 хвилини. Але найкраще проконсультуватися в свого лікаря, як і коли вимірювати тиск.
6. Медикаментозне лікування
Високий АТ, на жаль, зазвичай невиліковний повністю. Це хронічне захворювання, яке супроводжуватиме пацієнта до кінця життя. Та, на щастя, його дуже легко лікувати та за умови правильного лікування він не впливатиме на якість чи тривалість життя. Для цього потрібно регулярно та постійно приймати ліки, тільки тоді вони працюватимуть та захищатимуть від наслідкової шкоди. Найважливішою метою лікування гіпертонії є зниження ризику розвитку серйозних серцево-судинних захворювань.
Як і наш організм, ліки від АТ можуть його по-різному знижувати. Вони втручаються в різні регуляторні механізми організму, які адаптують АТ відповідно до актуальних потреб, як, наприклад, підвищують його під час занять спортом. Ліки для зниження тиску можуть викликати в організмі цілком природню реакцію. Якщо організм звик до високого АТ, він може реагувати на такі ліки активацією іншого регуляторного механізму (на який ці ліки не впливають), щоб підвищити тиск знову. І, хоч ліки працюють в організмі, вони не показують свого ефекту (при вимірюванні тиску).
Тому більшість пацієнтів повинні приймати 2 або більше різних ліків для зниження тиску, щоб його нормалізувати. Таким чином вони здійснюють вплив на різні регуляторні схеми організму і спрямовують їх в правильне русло, так що інший механізм не намагається відрегулювати попередній.
Ліки для зниження тиску мають зазвичай небагато або легкі побічні дії. Та деяким людям досить важко приймати ліки регулярно та постійно, тому що вони думають, що з ліками в них більше симптомів, ніж без них. До того ж, в багатьох людей перед початком лікування було дуже мало симптомів або не було взагалі, незважаючи на високий АТ. На жаль, цей факт не робить захворювання менш небезпечним, а прийом ліків менш потрібним. Оскільки організм може після початку лікування лише повільно пристосовуватись до зниженого тиску, деякі люди відчувають на початку втому та запаморочення. В більшості ж випадків це ознака, що лікування діє і часто ці симптоми стають слабкими або й зникають взагалі.
Не всі ліки працюють однаково добре чи швидко на всіх людях, а також переносимість тих чи інших ліків може бути різна. Тому якщо ліки погано працюють, можна спробувати підвищити дозування або додати інші для підтримки ефекту. Якщо і це не допомагає або пацієнт страждає від побічних дій, які він не може переносити, можна припинити прийом цих ліків і виписати натомість інші.
Важливо, щоб їх зміна ніколи не відбувалась без консультації лікаря! Якщо у вас відчуття, що ви не переносите ліки або не відчуваєте бажаного ефекту, будь ласка, зверніться до вашого лікаря. .
7. Які існують ліки для зниження АТ?
Існує низка різних ліків, які знижують артеріальний тиск. Нижче описані 5 груп, які найчастіше застосовують при лікуванні високого АТ.
1. Інгібітори АПФ (напр. Раміприл)
Інгібітори АПФ знижують вплив гормону, який звужує кровоносні судини. В результаті вони залишаються розширеними і АТ знижується. Поширений побічний ефект таких ліків – сухий кашель.
2. Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ (напр. Кандесартан)
Інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ, як і інгібітори АПФ, пригнічують вплив гормону, який звужує кровоносні судини. Різниця між цими групами активних речовин полягає в місці, де ліки втручаються в регуляторну схему гормону. Ця група ліків практично не має побічних дій.
3. Бета-блокатори (напр. Метопролол)
Бета-блокатори послаблюють вплив гормонів стресу. Гормони стресу, як от адреналін, серед іншого, змушують наше серце битись частіше та сильніше. Якщо гормони стресу пригнічувати ліками, серце може битись повільніше й АТ падає. Поширені побічні дії цих ліків можуть включати відчуття втоми та слабкості.
4. Діуретики (напр. Гідрохлортіазид)
Діуретики – це так звані сечогінні ліки. Вони змушують організм виводити більше рідини через нирки, що знижує об’єм крові, а, отже, й тиск в судинах. Поширеною побічною дією цих ліків можуть бути підвищена потреба в сечовипусканні.
5. Антагоністи кальцію (напр. Верапаміл)
Антагоністи кальцію розслабляють маленькі м’язи в стінках судин і таким чином розширюють судини. Поширена побічна дія – головний біль та прискорене серцебиття.